Соматичне здоров'я і старіння

У переважної більшості людей при старінні суттєво знижується соматичне здоров'я, що проявляється характерними відхиленнями від норми у структурні та функції окремих органів і систем.

Кров і серцево-судинна система. 3 віком у людей у плазмі крові знижується білковий коефіцієнт за рахунок падіння вмісту альбумінів і зростання глобулінів, що негативно відбивається на транспортній, захисній функціях крові. В червоному кістковому мозку має місце жирове переродження, зростання кількості жирових клітин і зменшення кровотворних клітин, що призводить до порушення утворення клітин крові. При цьому компенсація дефіциту еритроцитів здійснюється за рахунок більш тривалого їх життя(до 145 днів при нормі 120 днів) та зростання об'єму (макроцитоз), зі зменшенням здатності до переносу кисню і вуглекислого газу. Макроцитоз, як правило, є наслідком впливу на мембрани продуктів перекисного окислення, особливо це характерно для курільщиків і людей, зловживаючи алкоголем.

У пожилих і старих людей знижується інтенсивність лейкоцитозу, зменшується кількість еозинофілів, має місце інволюція селезінки, лімфатичних вузлів, що свідчить про зниження рівня клітинного і гуморального імунітету. Після 40 років підвищується швидкість зсідання крові, зростає вірогідність внутрі-судинного тромбоутворення і закупорки судин.

У літніх людей із-за недостатньої функціональної активності міокарда знижується постачання органів і систем киснем. В середньому після 40 років за кожен рік зменшується на 1% хвилинний об'єм крові. Основними морфологічними ознаками серця літньої людини є:

-прогресивний склероз серцевого м'яза;

-атрофія(з явищами білково-жирової дистрофії), або навпаки, гіпертрофія міокарду.

Основною причиною таких змін є порушення постачання серця киснем та проведення збудження в ньому. Особливо негативно впливає на функцію серця недостане постачання його кров'ю у зв'язку з атеросклеротичним переродженням стінки судин на ґрунті відкладання ліпідів в них, кальцію та проростання сполучною тканиною. - це може призвести до повної облітерації їх просвіту, зниження проникливості капілярів, а то і повної втрати капілярних петель. Ці зміни в судинах великого кола кровообігу сприяють зростанню периферичного опору крові, розвитку гіпоксії органів і підвищенню артеріального тиску. У пристаркуватому віці систолічний тиск становить 140150 мм ртутного стовпа. При цьому венозний тиск, навпаки, знижується із-за зниження еластичності гладеньких м'язів вен. Частогусто це призводять до застійних явищ у венах, розвитку венозного тромбозу(закупорки вен).

Дихальна система. 3 віком відбуваються морфологічні та функціональні зміни в дихальній системі, зокрема, із-за застійних явищ та атрофічних процесів зменшується просвіт бронхів, втрачається еластичність паренхіми легень. Все це призводить до утруднення газообміну в легенях. При старінні відбувається зменшення глибини дихання, життєвої ємності легень та ефективності дихання. Такі зміни в першу чергу характерні для людей, які ведуть малорухливий спосіб життя.

Харче-травна система. Одним із важливіших факторів зовнішнього середовища, який суттєво впливає на стан здоров'я, тривалість життя, розумову і фізичну працездатність людини, є харчування. Зв'язок органів травлення, режиму харчування і здоров'я був відмічений ще в стародавні часи. Люди бачили, що від неправильного харчування діти погано ростуть і розвиваються, дорослі хворіють, швидко втомлюються і недовго живуть.

3 віком у пожилих і старих людей із-за атрофічних і дистрофічних змін в тканинах органів травлення порушуються процеси травлення, відмічаються патологічні зміни в зубах, слинних залозах, атрофуються мімічні і жувальні м'язи, кості лицевого черепу, порушується прикус тощо.

Із-за порушення функції органів ротової порожнини наступають атрофічні процеси в шлунку, розвивається, як правило, хронічний гастрит.

Атрофічні процеси в кишечнику, печінці, підшлунковій залозі призводять до різкого зниження їх секрсторної функції та затруднення всмоктування поживних речовин стінкою кишечнику в кров і лімФу.

Значні зміни відмічені в паренхімі печінки, зменшення її маси у пристарілому віці до 1100-1200г(у молодому 1450-1600г) супроводжується порушенням білкового, вуглеводного та жирового обміну, зниженням її детоксикаційної функції, а застійні явища в жовчному міхурі сприяють розвитку його запалення(холіцистіт) та жовтокамінної хвороби(у зв'язку з підвищенням холестерину в крові).

Обмін речовин. Суттєві зміни мають місце у людей віком в обміні жирів: після 4050 років значно інтенсивніше депонується жир, ніж використовується на енергетичні та пластичні процеси, що призводить до зростання його маси в організмі, підвищення вмісту холестерину в крові, в зв'язку з чим є небезпека розвитку атеросклерозу. Переїдання є основним фактором ожиріння, яке стає причиною передчасного старіння і ранньої інвалідності. Ожиріння скорочує в середньому тривалість життя на 67 років, а тому енергоємність їжі повинна поступово знижуватисьдо 30% в період від 30 до 70 років. В абсолютних цифрах середня енергетика цінність добового раціону повинна становить у чоловіків 6070річного віку2300 ккал, 75річного віку 2000 ккал, а у жінок відповідно 2100 і 1900 ккал.

3 урахуванням вікових змін для людей старшого віку в раціоні мусять бути ліпотронні речовини, нормалізуючи жировий обмін(холін, метіонін, фосфоліпіди, стерини, лецетини), харчові волокна, продукти моря.

Порушення жирового обміну має місце при надлишку в раціоні жирів тваринного походження та дефіциту рослинних жирів. Рослинні жири вміщують ненасичені жирні кислоти(лінолева, ліноленова), які нормалізують роботу серцевого м'яза, клітин печінки, центральної нервової системи, статевих залоз. Вони є будівельними матеріалами для клітинних мембран, простагландинів і входять до складу нуклеїнових кислот. Вони підвищують виведення холестерину із організму і покращують еластичність судин, зокрема капілярів.

При нестачі ненасичених жирних кислот холестерин сполучається з насиченими жирними кислотами, які надходять до організму з тваринними жирами(пальмітиновою, стеариновою) і відкладається у такому комплексі в стінках судин, що призводить до порушення їх еластичності і проникливості, розвитку атеросклерозу, виразки шлунку, утворення пухлин. Згідно рекомендації дієтологів рослинний жир повинен становити нс менше 30% від потреби літньої людини в жирі, при цьому кількість холестерину повинна бути обмеженою до 300 мг на добу.

Головна роль білків в організмі пластична, з них будуються клітини, ферменти, гормони. Але потреба в них не повинна перебільшувати 1,00,8г на 1 кг маси тіла, при цьому кількість білка тваринного походження повинна досягати 5560%. Повний перехід на вегетаріанську дієту людей старшого віку не рекомендується. Якщо людина надто багато споживає м'яса, то в неї з'являється невротична агресивність і дратливість. Пов'язане це з надлишковим утворенням в організмі сечової кислоти. Коли в народі говорять, що якійсь людині „сеча в голову вдарила", то цим якраз і характеризується неврівноважена поведінка, виникаюча в наслідок надлишку в організмі сечової кислоти. Іншими факторами, які сприяють синтезу сечової кислоти в організмі людини, є кава, чорний чай та пиво. Надлишковий вміст в організмі сечової кислоти призводить також до мігрені, пародонтозу, поліартриту, діабету, хвороби щитовидної залози тощо. При нестачі білків спостерігається ожиріння, загальна слабкість, підвищена втома і ослаблення імунітету, інші негативні явища.

Вуглеводи в організмі використовуються переважно як енергетичний матеріал. Вміст вуглеводів у раціоні повинен складати 5560% (переважно крохмаль, клітковина, пектинові речовини). При надлишку вуглеводів, особливо легко розчинних цукрів, в організмі літніх людей затримується вода, підвищуються затрати вітамінів групи В. В організмі з'являється недоокисленні продукти зростає кислотність внутрішнього середовища(ацидоз), підвищується синтез холестерину, що призводить до порушення функцій в першу чергу центральної нервової системи і інших систем організму, виникає небезпека атеросклерозу.

Слід дотримуватись певних співвідношень між поживними речовинами. Так, при малій кількості білка і великій кількості вуглеводів в раціоні відбувається активізація процесів збудження, Якщо ж в дієті білки перевищують рівень вуглеводів, то це призводить до гальмівних процесів у центральній нервовій системі.

В середньому чоловікам 6075річного віку пропонується споживати за добу 310340 г вуглеводів, 7080г білків і 6070 г жирів, для жінок аналогічного віку ці цифри складають відповідно 290300, 5060 і 5560г.

У людей літнього і старшого віку дієта повинна бути в основному молочно-рослинною, мати лужну спрямованість. Це створюється за рахунок використання овочей (буряк, морква, помідори, огірки) і фруктів(яблуки, апельсини, банани). Овочі та фрукти, окрім того, є основними поставниками вітамінів. Вони підвищують апетит, сприяють засвоєнню іншої їжі, виводять з організму токсини, нормалізують діяльність шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи, печінки, залоз внутрішньої секреції, володіють бактерицидними властивостями, підвищують працездатність людини. В середньому на добу дорослій людині необхідно 500700 г цих продуктів.

Для попередження основних захворювань, характерних для літніх людей, необхідне надходження до організму вітаміну А та його попередниківдля профілактики онкологічних захворювань, вітаміну Е і вітаміну Сдля профілактики атеросклерозу, вітаміну Ддля профілактики остопороза. Дуже важливо щоб їжа гальмувала розвиток гнилісної мікрофлори у кишечнику. 3 цією метою в раціон обов'язково повинні включатися молочнокислі продукти: високий вміст в них молочної кислоти створює сприятливі умови для росту молочнокислих бактерій, які негативно впливають на розвиток гнилісної мікрофлори в кишечнику. Цьому ж сприяє включення до раціону харчових волокон і обмежене споживання білків тваринного походження. Молочнорослинна дієта, крім того, багата антиоксидантними речовинами, необхідними для сповільнення процесів старіння. Високим антиоксидантним ефектом володіють вітаміни Е, А, С, глютамінова кислота, цистеїн, меті он, таніни, кофейна кислота(її багато у винограді, яблуках, червоному вині), а також мікроелементимідь, цинк, марганець, селен. Саме наявність цих компонентів в їжі є необхідною умовою для збереження здоров'я і довголіття.

Велике значення для досягнення оптимального здоров'я, подовження тривалості життя має дотримання певних співвідношень між ростом, віком і масою тіла. Ріст і вікоб'єктивні фактори, а маса тілаце суб'єктивний фактор, він залежить в основному від поведінки людини. При споживанні їжі слід пам'ятати про рівновагу отриманої енергії з їжею, та енергії, що витрачає організм на різні види діяльності, підтримання температурного гомеостазу тощо. Якщо організм одержує анергії більше, ніж витрачає, тобто якщо ми споживаємо їжі більше, ніж це необхідно для нормального забезпеченні функціонування органів і систем людини, адаптації до умов середовища, для роботи і гарного самопочуття, ми повніємо, що в підсумку може призвести до атеросклерозу, гіпертонічної та ішемічної хвороб серця, цукрового діабету, цілого ряду інших недуг. Граничні межі допустимої маси тіла для осіб доброго фізичного розвитку, за якою може не статися порушень у стані здоров'я.

Видільна система та залози внутрішньої секреції. При старінні виявлені характерні зміни в шкірі, нирках, залозах, внутрішньої секреції. Так, з віком погіршуються кровопостачання шкіри і, як наслідок цього, зменшення її еластичності та прояви атрофії, зниження бактерицидних властивостей. Все це збільшує ризик розвитку патологічних процесів у шкірі, зниження її функціональної активності.

У процесі старіння знижується концентраційна здатність нирок, тому зростає рівень діурезу, особливо в нічний час. При цьому знижується екскреторна функція нирок, що призводить до затримки в організмі ксено-біотиків, у тому числі і лікарських препаратів. При старінні майже на 50% зменшується добовий діурез, а атрофія сфінктерів сечового міхура призводить до нетримання сечі, особливо характерно це для жінок в клімактеричний період.

Функції гіпоталамуса, гіпофіза, наднирників, щитовидної залози з віком суттєво не змінюються, в той же час у підшлунковій залозі знижується реакція клітин, які виробляють інсулін, що може призвести до розвитку цукрового діабету.

Репродуктивна сфера у чоловіків, починаючи з 18 років, продукція тестостерону і інших андрогенів в яєчках поступово знижується, особливо виражено це зниження після 50 років. У пожилих чоловіків вміст тестостерону становить 5070% від рівня, характерного для молодих чоловіків. Паралельно знижується і сперматогенез та якість сперми. Проте сперматогенез, як і статева активність, зберігаються до 8090 років.

Зміни у своєму організмі чоловіки починають помічати після перших фіаско на сексуальному фронті. Про знаменитого італьянського серцеїда Казанову говорили, що в перший раз він відчув себе нс чоловіком, коли йому було всього 37 років.

Дослідження, проведені в кінці 80х років минулого століття американськими вченими, показали, що біля 50% чоловіків у віці від 40 до 70 років зазнають той чи інший розлад у сексуальній сфері. Особливо це має місце після перенесення інфекційних захворювань, які призводять до зниження ендокринної функції статевих залоз, наднирників і гіпофізу. До цього ж можна додати виникнення чисто чоловічого захворювання, як аденома простати, яке призводить до розладу репродуктивної системи.

У жінок після 30 років має місце прогресивне зниження продукції естрогенів, яке особливо виражене після припинення фолікулогенсза. В середньому клімактеричний період наступає у жінок після 50 років. Більшість жінок переносить його дуже тяжко, в зв'язку з чим виокремлюють клімактеричний синдром. Його основними симптомами є остеопороз, ішемічна хвороба серця, депресивний стан тощо. Використання природних факторів, гормонотерапія суттєво знижують кризовий клімактеричний стан і розширюють адаптативні можливості організму.

В менопаузу у жінок основним місцем утворення естрогенів є жирова тканина: в ній відбувається трансформація андрогенів, продукуючих наднирниками і яєчниками, в естрогени.

Нервова система. 3 віком у нервовій системі розвиваються деструктивні процеси, але їх інтенсивність відносно низька у порівнянні з іншими органами. Зменшення маси, об'єму мозку та поверхні кори великих півкуль має місце після 60 років.

При старінні знижується кровопостачання нервової тканини, що призводить до зменшення у головному мозку на 1020% числа нервових клітин, а в деяких його ділянкахна 3050%. При цьому нервові клітини втрачають здатність на високому рівні проявляти свої основні функції: лабільність, швидкість проведення збудження по нервових волокнах та у сінапсах, синтезувати медіатори(ацетилхолін, норадреналін, дофамін, серотонін і ін.), що призводить до пониження ефективності взаємодії між нервовими центрами, порушенню регулятивної та інтегративної функції у центральній нервовійсистемі, розвитку старечної депресії і слабоумства, виникненню неадекватних реакцій, неврозів тощо.

Особливе значення для процесів старіння мають зміни у вищих вегетативних центрах гіпоталамуса. Саме зі змінами у гіпоталамусі пов'язують розвиток старечної гіпертонії, серцевої недостатності, діабету, зниження стрес-реакції, порушення терморегуляції у старих людей, що зменшує їх адаптативні можливості.

Нервова система і здоров'я людини мають внутрішній зв'язок. Від сили нервової системи людини, її психіки залежить здатність формувати, зберігати і закріплювати здоров'я, а отже і довголіття. Якщо людина відчуває втому, млявість без будь яких на то об'єктивних причин, якщо втрачається інтерес до життя, то - це свідчить про порушений стан її нервової системи, можливо розвивається перевтома або інший патологічний процес. Для нормалізації нервових процесів велике значення має фізична активність. Ця роль визначається в основному сигналами, що породжуються у м'язах, сухожилках, зв'язках суглобів і реалізуються через руховий аналізатор. Збудження від пропріорецепторів цих органів при їх функціонуванні передається до центральної нервової системи, стимулюючи її активність і підвищуючи обмін речовин в ній. При цьому чим різноманітніші рухи, тим краще стимулюється нервова система, тим швидше розвиваються реабілітаційні процеси у нервових центрах, що призводить до нормалізації функцій усіх органів і систем та покращенню самопочуття й здоров'я.

Про те, що рухова активність є основою стимулювання нервової сили, оздоровчих процесів, джерелом активного довголіття було відомо ще в давні часи. Так, римський історик Тіт Лівій писав: „Хоча робота і насолода різні за своєю природою, все ж між ними існує певний природний зв'язок". I корисна робота і задоволення стимулюють емоційну сферу, викликають позитивні емоції, а це сприяє збереженню і закріпленню здоров'я та довголіттю. Дуже цікавим з приводу значення фізичної діяльності є висловлення Х.Гуфеландаодного із засновників геронтології, який ще 200 років тому стверджував, що жоден ледар не дожив до глибокої старості.

Багато людей, відчувши зниження сили нервових процесів, втому, стурбованість, млявість, порушення уваги, мислення і т.п. використовують найбільш простий, але не оправданий шлях нормалізації свого стану: вони тягнуться до чашки кави, вживають інші допінги з метою підхльоснути нервову систему, покращити своє почуття і таким чином ще більше травмують свій організм.

Велике значення для профілактики вікових деструктивних змін у нервовій системі мають дотримання режиму праці та відпочинку, тісний зв'язок з природою, інші складові здорового способу життя.

Опірно-рухова система. Після 30 років у людей, ведучих малорухливий спосіб життя, починається атрофія м'язів, порушуються механізми нервової регуляції довільних рухів, пози і рівноваги. При старінні в кістках, хрящах і суглобах кінцівок і хребта мають місце дистрофічно-деструктивні зміни, наступає остеопорозрозм'якшення кісток і зменшення їх маси. Після 40 років за кожні 10 років чоловіки втрачають до 3% кісткової маси, а жінки до 8%. Остеопороз підвищує ризик перелому кісток у літніх людей, особливо у жінок.

3 віком збільшується час прояву простих і складних рухів. Рухи втрачають плавність, хода стає повільною і невпевненою. Все це обмежує рухому активність людей старшого віку. Досить висока м'язова активність, адекватна фізіологічним можливостям організму, є потужним фактором збереження здоров'я та запобігання старінню.