Профілактика остеохондрозу та оздоровлення хребта
Практика свідчить, що остеохондрозце захворювання, яке можливо попередити або віддалити на більш старший вік, якщо дотримуватись раціонального рухливого режиму з раннього віку.
Основними стратегічними напрямками оздоровлення хребта є:
-спеціальна рухлива активність;
-корекція поведінки з урахуванням принципів безпеки щодо хребта;
-здоровий спосіб життя.
Спеціальна рухлива активність передбачає кілька видів вправ.
1.Висіння, підтягування, розтягування хребта по вертикальній вісі, які зменшують тиск на хребці, покращується їхнє живлення тощо. Вправи слід виконувати до трьох разів на день, особливо після статичних і компресійних фізичних навантажень.
2.Збільшення силових можливостей м'язів навколо хребта, що підвищує його здатність протистояти механічним впливам зовнішнього середовища і звичних трудових і побутових навантажень. Існують спеціальні вправи для м'язів шиї, грудної клітини й попереку.
3.Зняття напруги з тіла шляхом дихальних (статичних і динамічних) рухів, потягувань, махових рухів. Це забезпечує зняття втоми м'язів, їх розслаблення, зменшення тиску з їхнього боку на нерви та судини. Вправи повинні бути короткотривалими, з інтервалами між ними у 3040 хв.
4.Підвищення еластичності м'язів, зв'язок, капсул суглобів, що сприяє покращенню їхнього живлення, відновлює рухливість, гнучкість хребта.
5.Мобілізаційні вправи гімнастичного характеру: повороти, нахили, кругові оберти, закручування із метою підтримки необхідного мінімуму рухливості хребта в різних площинах, покращання процесів живлення, запобігання застійним явищам.
6.Зменшення зайвої маси тіла (біг, ходьба, велотренажер тривалістю 25 хв.).
7.Плавання, що поєднує кілька окремих вправ.
8.Корекція поведінки людини, що передбачає створення відповідних положень тіла під час сну, роботи, відпочинку, підняття й переміщення тощо, що не викликають загрози розвитку негативних змін у хребті. Якщо довготривалі статичні положення тіла є необхідними, передбаченими режимом роботи, то через кожні 3090 хв. необхідно робити паузи з використанням рухливих вправ, елементів психотренінгу.
9.Загартовування організму.
10.Посилення стресостійкості організму.
11.Розвантажувально-дієтична терапія, лікувальне голодування, сауни 14 рази на місяць.
12.Пасивне заняття напруги з м'язів та суглобів із використанням різних методів класичного масажу.
13.Мануальна терапія, ефект якої полягає в усуненні рефлекторних наслідків функціональних блоків (через спазм судин, гладеньких м'язів внутрішніх органів, м'язів скелета), больових відчуттів, вегетативних дисфункції. Протипоказана мануальна терапія при запаленнях, пухлинах або травмах хребта.