Класифікація діагностичних моделей

Діагностикарозділ медицини, що вивчає методи та принципи встановлення діагнозу (діагнозрозпізнання). Це особливий вид лікарської діяльності, що має багато схожого з науковим пізнанням. Лікар є суб'єктом, а хворийоб'єктом пізнання.

Під час дослідження хворого лікар будує модель хвороби, яку зіставляє з еталоном нозологічною формою, описаною мовою сучасної науки. Більш конкретний зміст поняття діагнозце короткий лікарський висновок про суть хвороби та стан хворого, а висновок може бути у двох формах "здоровий" або "хворий". Вважається, що коли у людини не виявлено прояву патології, то вона є "здоровою", а якщо є відхилення та зміни від фізіологічної норми, то вона "хвора". Але такий підхід є досить умовним, тому що у людини може бути принаймні чотири стани:

1)оптимальна стійкість до дії патогенних факторів, коли хороша фізична, психічна та соціальна адаптованість;

2)передхвороба, коли можливий розвиток патологічного процесу без зміни сили дії патогенного фактора, внаслідок зниження резистентності;

3)стан, який характеризується наявністю патологічного процесу без специфічних симптомів хвороби;

4)хвороба, тобто такий прояв патологічного процесу, який позначається на соціальному статусі хворого.

У зв'язку з цим валеологія розглядає три типи діагностичних моделей:

1.Нозологічна діагностика.

2.Донозологічна діагностика за функціональними показниками.

3.Діагностика здоров'я за прямими показниками.

Вибір моделі залежить від мети діагностики, тобто стан одного й того ж пацієнта може бути описаний різними моделями. При цьому головним буде не симптоматика, а інтерпретація та інтеграція при остаточному формулюванні діагнозу. 3 позиції валеології діагнозце логічна формула, в якій відображено стан індивіда, виражений у поняттях сучасної медичної науки.